До 150 річниці від дня народження М.Грушевського

2016-09-29

“Я хочу жити, щоб працювати,
страждати і боротись разом з вами”.
М.Грушевський.
Важко знайти іншу історичну постать, творчість і громадсько-політична діяльність якої була б наскільки актуальною й необхідною для теперішнього покоління українців, ніж Михайло Грушевський. Саме він був провідником ідей духовної модернізації українського суспільства, перетворення його в єдину націю, формулював українські політичні постулати і обґрунтовував нові державницькі засади. Не випадково М.Грушевського називають «Шевченком ХХ століття». І якщо Т.Шевченко пробудив українців зі сну, поетичними образами торував їхній шлях у майбутнє, то М.Грушевський у практичній площині працював над перетворенням етнографічної маси на свідомих громадян, спільноту, яка побудує власний дім на Землі. Своєю багатогранною інтелектуальною працею він створював українську науку, яка обґрунтувала право українців на своє державне існування. Сформульована ним система української історії стала дороговказом для українського народу, показала історичну велич нації, зміцнила її моральний дух і є могутньою інтелектуальною зброєю в руках політичної еліти новітнього часу.
У вересні 2016 року на державному рівні відзначається 150-річчя від дня народження видатного українського державного та політичного діяча, Голови Центральної Ради Української Народної Республіки, першої у ХХ столітті незалежної Української держави, історика і організатора української науки Михайла Грушевського. Виконуючи Указ Президента України про відзначення 150-річчя видатного українського діяча центральна районна бібліотека підготувала і провела ряд заходів. Зокрема було облаштовано виставку-досьє: «Провісник українського відродження», проведено історичні години «На чорних шляхах національної трагедії», «Повернення із забуття», етнографічний дайджест «Шляхами державності України» та віртуальний екскурс «Провісники незалежності України».
М.Грушевський був справжнім символом всеукраїнського єднання, послідовним борцем за єдину соборну Україну. Це йому належить образне порівняння Східної і Західної України з двома крилами птаха, які тільки разом і здатні піднести його на висоту. Думки про необхідність подолання регіональних, міжконфесійних, соціальних та інших протистоянь, незгод і політичних чвар, що роз’єднують і послаблюють українські сили, пронизують численні твори й епістолярій вченого.
Незаперечним є той факт, що Михайло Грушевський є однією з головних постатей українського національного самоствердження в новітній історії України, неоцінима і немеркнуча його заслуга перед українським народом. На величезному архівному матеріалі він показав безперервність історії української нації, відкрив концепцію історичного її розвитку, довів, що українці мають свою мову й своє власне пракоріння: "Так, ми - Київська Русь, але разом з тим український народ, осібний народ, з своєю осібною мовою, історією, письменством, культурою". Як вчений М.Грушевський підніс українську історіографію до світового рівня.
М. Грушевський заспівом до «Історії української літератури» зробив посвяту: «Українському народові показати себе таким же сильним в ділі, яким показав у слові». І, напевно, колосальну роль і відіграли опубліковані праці видатного історика, які для більшості людей були справжнім одкровенням, і народ України проголосував за свою незалежність та суверенітет. Саме праці Михайла Грушевського підготували те міцне підґрунтя, на якому почала будуватись українська нація та державність, її історія та культура, розвиватись мова та література. Він жив і творив українську державність, писав її історію, перебуваючи у самій гущі життя, серед людей і для людей. Він був особистістю, яка не лише мала високі ідейні переконання, а й звичайні людські риси характеру, емоції і пристрасті, честолюбні амбіції, симпатії й антипатії, душевні потрясіння, певні слабкості й болючі помилки. А ще був людиною своєї епохи — часів гострих соціальних суперечностей і жорстокого національного гніту з боку імперської влади відносно українського народу і його еліти, до нього особисто, як одного з найпомітніших її представників. Ще більшої ваги набула розроблена М. Грушевським концепція безперервності й цілісності історичного розвитку української нації.
Лише з урахуванням зазначеного зрозуміємо вагу найголовнішого здобутку М. Грушевського — його концепції історії України-Руси як цілісного процесу розвитку української нації від появи етносу русів на території України до стану й проблем буття української нації в XX ст.
За своє життя Грушевський здійснив великі наукові дослідження, опублікував близько двох тисяч наукових і науково – популярних праць, публіцистичних статей. Грушевський не тільки писав історичні праці, але й сам робив історію - він був творцем українського життя. Мало в нас було організаторів і діячів такої міри як Грушевський. Для України він зробив незвичайно багато: розвинув українську науку до європейського рівня, поширив нові думки, наблизив нас до західної культури, і надихнув громадянство новим духом, новим життям.