З Україною ви жили, за Україну полягли...

2017-02-20

А сотню вже зустріли небеса…
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров’ю перемішана сльоза…
А батько сина ще не відпускав…
Й заплакав Бог, побачивши загін:
Спереду – сотник, молодий, вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній – сивий – сивий…
І рани їхні вже їм не болять…
Жовто-блакитний стяг накрив їм тіло…
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…
Указ Президента «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» від 11 лютого 2015 року на підтримку ініціатив громадськості та з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України 20 лютого встановлено Днем Героїв Небесної Сотні. Виконуючи даний Указ Монастирищенською районною бібліотекою проведено ряд заходів. В фойє бібліотеки оформлено виставку-інсталяцію «Пам’яті Героїв Майдану». 20 лютого в читальній залі для учнів 11-Б та 11-В класів школи-ліцею «Ерудит» проведена година пам’яті: «З Україною ви жили, за Україну полягли», для учнів 9-Б класу цього ж навчального закладу була проведена патріотична година: «Небесна Сотня воїнів Майдану». Для молоді розкрито причини та наслідки кривавих подій на Майдані, проілюстровано життєвий шлях наймолодших загинувших Героїв, ознайомлено з літературою, яка є в наявності в районній бібліотеці, присвячена тим подіям: В. Розуменко «Майдан… Хто, якщо не я?!», В. Базів «Армагеддон на Майдані», А. Кокотюхи «Вогняна зима», М. Рудневич «Я з Небесної Сотні» та інші.РАЮТЬ!
Герої не вмирають! Саме цими словами Україна проводжала в останню путь своїх синів та дочок. Тих, хто загинув за свою країну, за свій народ. Від нас пішли найкращі. Ті, для кого "справедивість", "гідність", "свобода", "Україна" були не просто словами, а сенсом їх життя.
Історія України мала багато трагічних періодів. Коли свобода і навіть сам факт існування українського народу опинявся під загрозою. Але завжди в такі періоди найкращі сини і дочки України ставали на захист своєї землі, своєї держави, своїх співвітчизників. Так було і за княжої доби. Так було і за часів Козаччини. І за часів боротьби за незалежність 1917-1921 років. І під час Другої світової. І на початку 1990-х. Нині знову прийшов цей час - час вибору між свободою та рабством, світлим майбутнім та темним минулим, справедливістю та тиранією. На Майдані пліч-о-пліч стали українці та представники інших національностей, які вважали Україну своєю Батьківщиною. Їх об'єднала українська земля та бажання жити у вільній країні. Спочатку вони вимагали право вибору. Потім їм довелось вимагати права жити. І хоч кулі снайперів - це вагомий аргумент, але ні кулі, ні гранати, ні нелюдська жорстокість не змогли перемогти цих людей. Вони гинули, та не здавались...
Так на Майдані з'явилась ще одна сотня - Небесна. Для України це найголовніша, найвпливовіша сотня. Кожен із них заплатив за свої переконання найвищу ціну - життя. І для нас є святим обов'язком гідно вшанувати Героїв. Щоб ми пам'ятали - хто і за що загинув. Щоб ми їх не зрадили. Темні часи пройдуть. Буде колоситись хліб. Будуть сміятись діти. Буде жити Україна.
Герої не вмирають!