• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Наші події
  • Народознавча година «Великдень всіх нас на гостину просить»

Народознавча година «Великдень всіх нас на гостину просить»

2017-03-29

/Files/images/IMG_2564.JPG До Великодня потрібно готуватись заздалегідь: малювати писанки, вишивати святкові серветки, постись та більше думати про духовний світ, ніж про матеріальний. Для дітей та молоді це особливо актуально. Тому завдання дорослих та батьків полягає в тому, щоб виховати достойних нащадків, які б зберігали та примножували звичаї і традиції українського народу. До Великодніх свят районна бібліотека підготувала книжково-ілюстративну виставку «Великодні мотиви», на якій наші юні та дорослі відвідувачі можуть познайомитись з звичаями і традиціями українського народу. В професійному ліцеї була проведена народознавча година «Великдень всіх нас на гостину просить». Великдень, Пасха, Христове Воскресіння - так називають свято, що відображає звершення найзаповітнішої мрії людства — подолання смерті. У словосполученні «Великий День» лунає відгомін міфів та вірувань давніх слов'ян та інших народів, що втілювали ідею вічного життя.
На проведеному заході молоді розкрито сакральний зміст традицій і звичаїв святкування цього величного свята, яке людство відзначає вже тисячі років. Основна ознака Великодня — писанка, яка в своїй символіці поєднала давнину дохристиянських часів, наше сьогодення і віру у вічність. Писанка – одна зі стародавніх форм українського народного розпису, символ весни, сонця, повернення природи до життя. Із давніх-давен яйце, як і дерево, вважалося символом весняного пробудження природи, зародження життя, продовження роду. Страсного тижня господині печуть особливий хліб — паску — на згадку про Христові слова: «Я є Хліб життя». Ці паски є найбільшою окрасою і основною поживою великоднього столу. А в Страсну п'ятницю — у день страдницької смерті розп'ятого Христа старі й малі ідуть до церкви, щоб вклонитися Святій Плащаниці. Великдень є символом щорічної можливості почати нове життя. У Пасхальну ніч храм переповнений людом. На цей час сюди приїздять до рідних ті, хто живе у найвіддаленіших куточках. «Христос воскрес!» — лунає на світанку. Під передзвін церковних дзвонів та спів пасхальних пісень освячуються паски, писанки та все принесене в прикрашених кошиках і кухлях. Люди христосуються і поспішають додому — до сім'ї, родини, особливо якщо вдома з нетерпінням чекають свяченого старенькі й хворі, найменші... І ось всі умиваються свяченою водою, в яку опущено писанку та хрестик, а лише тоді сідають до святкового сніданку, щоб розговітися яйцем і паскою. Пасха стала святом найбільшої буттєвої радості — відчуття єдності з усім світом і з Живим Богом. Молодь повинна знати традиції і звичаї українського святкування Пасхи, щоб передавати їх наступним поколінням./Files/images/IMG_2563.JPG

Кiлькiсть переглядiв: 141

Коментарi