Чорнобиль - загублений світ...

2017-04-26

/Files/images/hernobyl_zaterjannyj_mir-avi.jpgЧорнобиль.
Чорно-біль.
Чорний - біль.
Чорно-білі обличчя в дітей.
Радіація, ця чорна міль,
Вполювала вечерю – людей...
Так безшумно з'їдає життя
І висмоктує соки із тіл...
Нам буття – каяття й забуття,
Нам буття – недопалений спів...

Оксана Рибась
Кажуть, час загоює найболючіші рани, втамовує найпекучіший біль. Та знадобиться не одне століття, щоб наша земля загоїла рани після Чорнобильської катастрофи 1986 року. Ось уже 31 рік не стихає біль тих, кого накрила чорнобильська радіаційна хмара, - жителів благословенного українського Полісся, котрі мусили покидати свої домівки, ліквідаторів аварії, що, мов ті журавлі щороку, все відлітають і відлітають у вічний вирій. Чорнобильський смерч забрав життя багатьох людей, завдає шкоди здоров'ю мільйонів українців.
Земля була на грані вселенської катастрофи. Якби тоді вогонь не зупинили, вибухнули б ще 3 енергоблоки. Дослідники стверджують, що в такому випадку на місці Київської, Житомирської, Чернігівської областей та півдня Білорусії утворилась би величезна воронка, загинули б на цій території люди і тварини, а радіаційною, небезпечною для життя зоною була б вся Європа. Першими удар атомної стихії на себе прийняли працівники воєнізованої пожежної частини атомної станції. Так, вони першими опинилися у самому пеклі смертельної радіації. Це було рівнозначно самогубству. Їх було 50 – молодих, дужих пожежників. Усі до одного вони з честю виконали свій службовий і громадянський обов'язок. Врятований світ – найкращий пам'ятник тим, хто загинув у чорнобильському пеклі. Пам'ятаймо про них і робімо усе, щоб ніколи у людській історії не повторився Чорнобиль.
Подіям тридцяти однорічної давнини, подвигу пожежників і ліквідаторів районна бібліотека присвятила екологічний репортаж «Чорна спадщина Чорнобиля» (для учнів 9-х класів МНВК «Ерудит»), на якому учні познайомились з матеріалами книжково-документальної виставки «Чорнобиль – загублений світ», перегорнули сторінки історії тієї страшної трагедії, послухали вірші українських поетів про аварію, трагедію, мужність, стійкість і відданість своєму народу. Документальне досьє «Чорнобиль – чорний спомин, вічний біль» відбулось для учнів професійного ліцею. Учні читали вірші, де кожне слово пронизане болем, тугою і смутком та вшанували загиблих у "війні з мирним атомом" хвилиною мовчання. Бібліотекар презентувала книгу Галини Ковтун "Я писатиму тобі щодня..." Це повість у листах про велике і чисте кохання Героя Радянського Союзу Володимира Правика до своєї коханої, нареченої, дружини Наді, Надійки, Надії. В цій книзі зібрані фото, документи, спогади і листи. Вони сповнені такої ніжності, турботи, світла. Їх - 800. Останні написані вже з Москви з клінічної лікарні… Читати ці листи, цю книгу без сліз не можна...
В Інтернет-центрі районної бібліотеки демонструвався відео – репортаж: «Скорбота пам’яті людської» присвячений Чорнобильській АЕС. Відвідувачі центру переглянули сюжети: "Чорнобильська катастрофа", "Чорнобиль - до і після аварії", "Місто - примара", ознайомились з новими епізодами трагедії раніше невідомими для них.
Скільки б не пройшло часу чорнобильський біль чорною гіркотою осідає в душах українців, ця трагедія навіки оселилась у людських серцях. Чорнобильська аварія стала для нас уроком, за який заплачено дорогою ціною.
Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей. Ще довго ми будемо відчувати на собі наслідки трагедії, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров'ям, життям.
Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії. Перед живими. Перед пам'яттю до часу померлих від радіаційного смерчу./Files/images/IMG__2754.JPG/Files/images/IMG__2753.JPG

Кiлькiсть переглядiв: 345

Коментарi